«Горить свіча… А, може, то Душа?..»

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці. – саме такими словами розпочався урок-реквієм «Горить свіча… А, може, то Душа?..» у Шиловецькій загальноосвітній школі.

Вже вкотре учні школи вшановують пам’ять жертв Голодомору-Геноциду в Україні у 1932-1933 роках.

Учні зачитали вірші присвячені всім невинним жертвам Голодомору. Запаленою свічкою, молитвою та хвилиною мовчання,  віддали їм свою пошану. За один рік, з 1932 по 1933 рік, близько 10 мільйонів українців загинули голодною смертю від штучно створеного Голодомору — Геноциду, який був направлений проти українського селянства. Саме селяни були головними носіями української мови та хребтом української нації. Голодомор знищив мільйони, та не зміг зламати Український дух та волю.

Звичай зобов’язує поминати мертвих хлібом. Ми розділили хліб між усіма присутніми у залі. Царство небесне усім хто помер від голоду.